Визначення
Процес, у якому дитину спрямовують до самостійності та прийнятих у суспільстві норм поведінки.
Переклади
- English
- upbringing
- Français
- éducation
- Türkçe
- yetiştirme
- Polski
- wychowanie
- Русский
- воспитание
- Українська
- виховання
НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК
виховання
/diː ɛɐ̯ˈtsiːʊŋ/
Процес, у якому дитину спрямовують до самостійності та прийнятих у суспільстві норм поведінки.
| Case | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Nominativ | die Erziehung | die Erziehungen |
| Akkusativ | die Erziehung | die Erziehungen |
| Dativ | der Erziehung | den Erziehungen |
| Genitiv | der Erziehung | der Erziehungen |
Erziehung передусім описує супровід у процесі дорослішання та передавання цінностей, тоді як Bildung більшою мірою означає набуття знань і навичок.
Erziehung є цілеспрямованою частиною особистісного та соціального Entwicklung; однак Entwicklung також охоплює некеровані процеси.