Визначення
Документ, що підтверджує здійснення оплати, покупки або іншої операції.
Переклади
- English
- receipt
- Français
- reçu
- Türkçe
- makbuz
- Polski
- paragon
- Русский
- чек
- Українська
- чек
НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК
чек
/deːɐ̯ bəˈleːk/
Документ, що підтверджує здійснення оплати, покупки або іншої операції.
| Case | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Nominativ | der Beleg | die Belege |
| Akkusativ | den Beleg | die Belege |
| Dativ | dem Beleg | den Belegen |
| Genitiv | des Belegs | der Belege |
Quittung зазвичай підтверджує платіж; Beleg може також документувати купівлю або іншу операцію.
Rechnung і Beleg є документами однієї операції, але виконують різні функції: Rechnung вимагає оплати, а Beleg підтверджує факт операції.
Beleg підтримує твердження, але не обов’язково доводить його так само однозначно чи повно, як Beweis.
Nachweis загалом підтверджує факт або право; Beleg тут конкретно документує платіж, купівлю або операцію.
Тип словотворенняКонверсія
„Beleg“ синхронно утворене шляхом конверсії в дієслово „belegen“ і позначає результат документування.