Визначення
Людина, змушена залишити свою країну через небезпеку, війну або переслідування.
Переклади
- English
- refugee
- Français
- réfugié
- Türkçe
- mülteci
- Polski
- uchodźca
- Русский
- беженец
- Українська
- біженець
НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК
біженець
/deːɐ̯ ˈflʏçtlɪŋ/
Людина, змушена залишити свою країну через небезпеку, війну або переслідування.
| Case | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Nominativ | der Flüchtling | die Flüchtlinge |
| Akkusativ | den Flüchtling | die Flüchtlinge |
| Dativ | dem Flüchtling | den Flüchtlingen |
| Genitiv | des Flüchtlings | der Flüchtlinge |
Flüchtling мусив залишити свою країну; Asylsuchender додатково подав заяву про надання притулку або перебуває в процедурі надання притулку.
Біженці залишають батьківщину під примусом або через гостру небезпеку, тоді як мігранти можуть також добровільно переїжджати з інших причин.