Визначення
Верхня поверхня, яка обмежує приміщення згори.
Переклади
- English
- ceiling
- Français
- plafond
- Türkçe
- tavan
- Polski
- sufit
- Русский
- потолок
- Українська
- стеля
НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК
стеля
/diː ˈdɛkə/
Верхня поверхня, яка обмежує приміщення згори.
| Case | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Nominativ | die Decke | die Decken |
| Akkusativ | die Decke | die Decken |
| Dativ | der Decke | den Decken |
| Genitiv | der Decke | der Decken |
Тип словотворенняПросте слово
Як самостійний іменник „Decke“ є синхронно простим.